Навчальні відеоролики з мінної безпеки:
Корисні ресурси
Для українців створили інтерактивну мапу для вивчення безпечних розмінованих маршрутів.
Сервіс доступний на сайті ДСНС, а також як додаток для смартфона.
Сервіс доступний за посиланням. Можна також завантажити додаток тут.
Найбільш розповсюджені вибухонебезпечні предмети
На карті можна помітити помаранчеві зони це місця, де велися бойові дії і ворог міг залишити вибухонебезпечні предмети. Якщо наблизити потрібну локацію, то конкретні точки будуть позначені колами жовтого чи червоного кольору. Жовтий колір говорить про непідтверджену небезпечну зону, а червоний — про підтверджену небезпеку на цій місцевості.
Україна навіть до початку повномасштабного вторгнення рф була у першій п’ятірці найбільш замінованих країн у світі (Landmine Monitor 2019).
Сьогодні ж, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), російськими загарбниками заміновано понад 30 млн га території України.
Зокрема, окупанти використовують озброєння, від якого доволі часто страждають діти. Наприклад, ПФМ-1, або, як її називають, «пелюстка» – заборонена міжнародними конвенціями міна, яка викидає касети на дальні відстані. Вона має яскравий колір, тож діти сприймають її за іграшку і намагаються підняти.
Відеоурок «Обережно: міни» для учнів 5–9 класів розроблено спільно з фахівцями ДСНС для того, щоб поінформувати дітей про ризики, пов’язані з надзвичайними ситуаціями та вибуховими предметами.
Із цього уроку учні та учениці дізнаються, що таке вибухонебезпечні предмети(ВНП), яких видів вони бувають. Зможуть розпізнати ВНП та зрозуміти алгоритм дій у разі їх виявлення.
Онлайн-курс про мінну безпеку з Фаготом. Короткі уроки інформують про вибухові прилади, правила поводження з ними і те, як говорити з дітьми про міни.
Знання про мінну безпеку життєво важливі для кожного, хто перебуває на звільнених територіях або тільки планує туди свій шлях. А про правила безпечної поведінки необхідно говорити і знати всім, хто проживає в Україні, адже повне очищення країни від мін триватиме роками навіть після завершення війни.
Фонд Східна Європа разом із Державною службою України з надзвичайних ситуацій створили цей курс для всіх українців.
Що робити в разі виявлення незнайомих та підозрілих предметів
- У жодному разі не можна торкатися знахідок самим, а також не можна дозволяти це робити іншим.
- Не можна бити по знахідці, переносити чи намагатися сховати.
- Не намагайтеся розібрати знайдений предмет.
- Не можна розпалювати багаття поблизу знахідки (і тим паче кидати в нього предмет). Так само не можна закопувати його в землю, кидати в річку тощо.
- Не можна забирати знахідку в якості сувеніру додому чи приносити у громадські місця.
- Про знайдені підозрілі предмети слід негайно повідомити дорослих (ДСНС, поліцію, вчителів, батьків тощо). Якщо поруч є відділок поліції або тероборона, то розкажіть про знахідку їм.
- Надаємо інформацію спокійно, чітко, повільно, без зайвої метушні. Вас повинні добре зрозуміти.
- Потрібно якнайкраще запам’ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка, за можливості поставити застережний знак і попередити людей, аби вони не йшли в той бік.
- Якщо ваші знайомі принесли у громадське місце чи додому небезпечний предмет, варто негайно повідомити дорослих і зателефонувати до поліції або ДСНС.
Невиконання цих правил може призвести до тяжких наслідків. Це не жарти та не ігри.
Все, що здавалося раніше простим і звичним, наприклад, прогулянка в лісі, відпочинок на озері, пікнік або шашлики та навіть прогулянка з собакою – все це тепер небезпечно. Особливо для мешканців районів, що межують із рф. Утім, мешканцям більш віддалених районів теж не варто розслаблятися, адже ворог має установки для дистанційного мінування.
Міни під ногами: у ДСНС показали 9 видів бомб, які розкидали окупанти в Україні
(матеріали сайту “Українська правда”)
Російські військові розкидають вибухонебезпечні предмети на території України.
Ці міни та бомби можуть бути різної форми, з відмінними пусковими механізмами та силою ураження.
У Державній службі надзвичайних ситуацій охарактеризували 9 видів небезпечних боєприпасів, яких варто остерігатися.
ПФМ-1 та ПФС-1С
Це фугасна протипіхотна міна, яка призначена для ураження живої сили противника від вибуху.
Вона має пластмасовий корпус та маленькі габарити – до 11 см між “крилами”.
Схожа на метелика, зазвичай зеленого та коричневого кольорів. Спрацьовує від натискання вагою понад 5 кг.
 |
| Інфографіка ДСНС |
ТМ-62М
Теж фугасна міна, проте більша та потужніша.
Це протитанковий боєприпас з металевим корпусом, який зазвичай встановлюють у ґрунти або на поверхні землі.
Може спрацювати від натискання вагою понад 120 кг.
 |
| Інфографіка ДСНС |
ПОМ-2
Осколкова протипіхотна міна кругового ураження.
Вона має металевий корпус та 4 датчики-розтяжки.
Спрацьовує від натискання 3,5 кг.
 |
| Інфографіка ДСНС |
03М-72
Дуже схожа на попередню за характеристиками. Теж є осколковою протипіхотною міною кругового ураження з металевим корпусом та датчиками-розтяжками.
 |
| Інфографіка ДСНС |
ПМН-2
Фугасна протипіхотна міна настикної дії. Має 12 см в діаметрі, спрацьовує від натискання вагою 5 кг.
Корпус цієї міни – зелений або коричневий пластик з датчиком у вигляді хреста. Встановлюють у грунт або на поверхню.
 |
| Інфографіка ДСНС |
МОН-50
Осколкова протипіхотна міна направленої дії.
Вона має пластмасовий корпус та датчики у виді розтяжки. Спрацьовує від 3,5 кг.
 |
| Інфографіка ДСНС |
ПТМ-3
Кумулятивно-фугасна протитанкова міна.
Має металевий корпус а електромагнітний датчик цілі. Радіус спрацювання не менше 3 метрів.
 |
| Інфографіка ДСНС |
ПМН-2
Це фугасна протипіхотна міна. У дії наводиться від натиску. Має датчик мети у вигляді хреста. Її діаметр 12 см. Встановлюється у ґрунті або на поверхні землі. Можливі кольори: коричневий, зелений.
Ці міни призначені для ураження живої сили, майна та легко броньованої техніки. Характерною особливістю є стабілізатор, який має вигляд оперення (задній кінець стріли). Найпоширеніші в Україні 120 мм, 82 мм, 60 мм. Може спрацювати від падіння, удару.
Важливо! Якщо ви знайшли підозрілий предмет, треба негайно повідомити за телефоном 101 та 102, а також проінформувати представників влади або Збройних Сил України.
У Держспецзв’язку наголошують, що не можна у жодному випадку торкатися підозрілих предметів. Також варто попередити про небезпеку інших людей.
Відійдіть від нього якомога далі. На безпечній відстані дочекайтеся приїзду спеціалістів та вкажіть розташування підозрілого предмету.