Основною метою національно – патріотичного виховання є формування національно – свідомого громадянина на шляху демократичного розвитку нашої держави. Адже саме українцям притаманні любов до рідної землі, гордість за своє історичне минуле, повага до звичаїв, традицій, культури, духовних надбань нашого народу. Для українського народу патріотизм був і є найбільшою національною цінністю. Працюючи над реалізацією Концепції національно – патріотичного виховання, педагогічний колектив всю виховну роботу спрямовує на виховання свідомого громадянина, патріота України.
У закладах освіти щоденно о 9 годині 00 хвилин має проводитись загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).
28 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ
1991 року Україна здобула незалежність, проте ще п’ять років у державі діяв старий основний закон. 28 червня 1996 року під час п’ятої сесії Верховної Ради України II скликання була ухвалена нова Конституція.
Того дня депутати працювали 23 години майже без перерви. Зокрема, вони просиділи над документом усю ніч проти 28 червня. Зрештою, 315 голосами “за” Конституція України була ухвалена. Вона набула чинності одразу в день ухвалення.
Щорічно 28 червня в Україні святкують важливе державне свято — День Конституції України — на згадку про ухвалення основного закону держави.
15ЛИПНЯ – ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
28 липня 2022 року Україна вперше відзначила День української державності. Символічно це свято прив’язане до Дня хрещення Русі-України, яке відзначалося у цей день протягом багатьох років.
Свято встановлено указом президента Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до тридцятої річниці незалежності України. Зеленський підписав указ під час параду.
25 серпня 2022 року він вніс законопроєкт, за яким це свято мало стати вихідним днем.
31 травня 2022 року Верховна Рада підтримала цей законопроєкт: «за» проголосували 257 народних депутатів. Закон набрав чинності 9 червня 2022 року.
Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна
Україна.
Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Русі–України встановлено День Української Державності.
*Зміна дати святкування Різдва Христового (повний перехід з 1 вересня 2023 року на новий – новоюліанський календар) зумовлює необхідність перенесення на тринадцять повних календарних днів дат відзначення Дня Української Державності (з 28 липня на 15 липня) та Дня захисників і захисниць України (з 14 жовтня на 1 жовтня)», – йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону.
23 серпня – День Державного прапора України
23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.
Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.
А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.
22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.
Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
24 СЕРПНЯ – ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
День Незалежності України відзначається на честь ухвалення Верховною Радою УРСР у 1991 році Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, який засвідчував новий статус Української держави.
До своєї незалежності Україна йшла довгим шляхом. Її початком є існування Антської держави, державного об’єднання полян Русі, згодом об’єднання Руської держави з центром у Києві. З розпадом Київської держави традиції державності перейшли до Галицько-Волинського князівства. Далі було Литовсько-Руське велике князівство, у складі якого Київська і Волинська землі користувалися значною автономією.
У XVII ст. на території сучасної України починає формуватися Козацька держава. Понад сто років козаки боролися за незалежність України, але досягти її їм так і не вдалося. У XVIII ст. український народ втратив свою державність та опинився у межах двох імперій – російської та Австрійської на наступних двісті років.
У XIX – на початку XX ст. зароджується і розвивається український національний рух, який привів до Української революції 1917-1921 pр. та відродження української державності. Формується Центральна Рада, яка своїм ІІІ Універсалом проголошує про створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом оголошує незалежність УНР. У 1919 році Акт Злуки засвідчив соборність українських земель. Однак УНР як держава проіснувала не довго. Український народ втратив шанс мати власну державу до кінця ХХ ст.
Після серпневого путчу в москві позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року проголосила незалежність України та створення самостійної держави – України. Це означало, що Українська держава має свою неподільну й недоторканну територію, на якій діють виключно Конституція і закони України.
Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за її незалежність висловились 90,32% громадян.
1 ЖОВТНЯ – День захисників і захисниць України
День захисників і захисниць України – державне свято, що відзначається 1 жовтня. Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом з назвою “День захисника України”. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України.
Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Безпрецедентні зразки мужності та відваги, виявлені нашими бійцями на передовій новітньої російсько-української війни, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави.
Дата 1 жовтня вибрана не випадково: цього дня відзначається християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1999 році встановлений і День українського козацтва.
З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю.
Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперішнім.
І нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір “мазепинка”, нарукавний тризуб. А гасло “Слава Україні! – Героям слава!” стало офіційним вітанням українського війська.
У християн східного обряду сьогодні свято Покрови Пресвятої Богородиці. Воно було запроваджено у християнство лише в X столітті й має під собою чи то легенду, чи то реальну подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі). На ту пору місто було оточене чужинцями. Під церковним склепінням на всенічній службі у Влахернському храмі з’явилася Пресвята Богородиця в оточенні ангелів, пророків i апостолів і накрила вірян своїм дивовижної краси омофором. Це видіння було провістям перемоги – невдовзі ворог відступив, і місто було врятовано від знищення. Відтоді Покрова асоціюється з заступництвом і захистом від ворога як видимого, так і невидимого.
Особливо шанували Богородицю-Покрову запорізькі козаки. Вони мали на Січі церкву на її честь, а також ікону її Покрова. Ідучи в похід на ворога, козаки відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку.
Крім того, свято Покрови було надзвичайно шанованим і серед українського селянства: другого місяця осені чекали з особливим нетерпінням, адже з Пречистої, тобто з 14 жовтня, дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: “Жовтень на весілля багатий”, а сам місяць називали ще “весільником”.
На честь Покрови в Україні збудовано чимало храмів. Однією з найстаріших є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця. Нині ця унікальна споруда – діючий храм і музей водночас.
_______________________________________________________________________________________
Верходуб Іван Леонидович
загинув 28.07.2022 року біля села Нестерянка, боронячи нашу країну.
В мирному житті був прохідником ЗЗРК на шахті “Прохідницька”.
14 жовтня 2020 р. за значний особистий внесок у зміцнення безпеки України, зразкове виконання службових обов’язків та успіхи у професійній підготовці, мужність та самовідданість виявлені під час виконання спеціальних завдань нагороджено відзнакою ВТО”ОРДЕН” «ЗА СЛУЖБУ ДЕРЖАВІ» №2163-2169
Попов Павло Олександрович
(05.04.1993 – 12.09.2023р.)
Віддав нашій країні своє життя під час служби з 2016 року. Павло жив у місті Дніпрорудне і був працівником ЗЗРК.
Від моменту російської агресії, він стояв на захисті нашої країни, спершу на Запорізькому напрямку, а потім на Донецькому, де його трагічно забрали від нас.
Дейнега Ігор Вікторович
(17.09.23р.)
Загинув ще один наш учень.
Ігор Дейнега боронив нашу неньку на Донецькому напрямку. Отримав осколкове поранення. Але, на жаль, зупинити кровотечу не вдалось.
МОН затвердило нову концепцію патріотичного виховання з 2022 року
Постанова Кабінету Міністрів України №932 від 09.10.2020 “Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки”
Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-523 від 16.08.2019 “Про національно-патріотичне виховання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році”
Указ Президента України “Про стратегію національно-патріотичного виховання на 2020-2025”
Нормативно-правова база з питань національно-патріотичного виховання